Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буніти

Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Літопрово́д, -ду, м. День 1 сентября. Харьк.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Побілувати, -лую, -єш, гл. 1) Посдирать кожи съ животныхъ. 2) Побѣлить стѣну бѣлой глиной. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. ( Залюбовск.)
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Драг. 301. Вони собі посестрались. Черк. у.
Прицмокнути Cм. прицмокувати.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Чуд, -да, м. 1) = чудо. Чуб. І. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.