Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буніти

Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно. Гол. IV. 318.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный. 2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі. Г. Барв. 107.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Сд... = зд.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.