Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька.
Дрібу́шки, -шок, ж. мн. 1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!» 2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. 3) Мелко заплетенныя косы. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Ум. дріб́у́шечки.
Жа́ско нар. Страшно. Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. Ум. колотушка.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Шмат II, нар. Много, большое количество. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало. Як сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей. Дуже таки шмат грошей у них стало. Ум. шматне́нько. У його шматненько грошей.
