Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Зарму́ток, -тку, м. = смуток.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. По бережку ходила, лебідочку ловила. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.
