Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окіл

Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. І. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІЛ"
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Навко́льки нар. На колѣни, на колѣняхъ. Мнж. 186. Вони його цілують та навкольки перед ним падають. Мнж. 139.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Статковитий, -а, -е. = статечний. Рк. Левиц.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.