Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окликатися

Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. Н. П.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИСЯ"
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу. Аф. 325.
Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Ном. № 5714. Враговий задирака. Сим. 212.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Драгу́н, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? — Боялася драгуна. Чуб. ІІІ. 102.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений. Волч. у.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.