Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озирнути

Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИРНУТИ"
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать. Желех.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Полетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Поріднити, -ню́, -ни́ш, гл. Породнить, сдѣлать роднымъ. Поріднила нас недоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.