Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окличник

Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду! К. ЧР. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИЧНИК"
Біловолосий, -а, -е. Бѣловолосый. Ум. біловолосенький.
Гру́ша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.
Лотай, -тая, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. Cм. латаття.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь. Гол. IV. 166.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Черепаня 2, -ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. черепанька. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.