Голова, -ви, ж. 1) Голова. Що голова, то розум. у голову заходити, зайти. а) съ ума сходить, сойти. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). б) — заходити. Печалиться. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. у голову (голови) класти, покладати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. наложити головою, лягти головою. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Або за Дніпром ляжу головою. в голові мені (тобі....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. у головах. У изголовья. Поклав сокиру в головах. під голови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. у голову взяти, забрати. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. по моїй голові. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. на мою, твою.... голову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. шоб тебе у жито головою. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: за твоєю (його и пр.) головою. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. голову кому їсти, жувати. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Що в Бога день, усе голову їсть. у голові, у головці було. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. голова в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька. 2) Умъ, разумъ. Порадь мене своєю головою. До булави треба голова. цвілі голови. Глупцы. 3) м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. 4) м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... 5) ж. Глава, часть книги. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. 7) Часть топора возлѣ обуха. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. 9) Раструбъ пастушьей трубы. 10) = маточина. 11) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 12) Часть толчеи. Cм. стула походюча. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. 15 — святоянська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Ум. головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. голови ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. 2) = Раст. Медунка. 3) Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище!
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum.
Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся.
2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала.
Собачиця, -ці, ж. Сука. На тобі, хортице-собачице, хвоста, да не кусай по жовтому, да кусай по білому.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
