Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окацубнути

Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЦУБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЦУБНУТИ"
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова. Котл. Ен.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЦУБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.