Довготеле́сий, -а, -е. Длиннотѣлый. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мова мовиться, а хліб їсться. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Не про те мова мовиться. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Випив чарку й мова найшлася. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Скручування, -ня, с.
1) Скручиваніе.
2) Сворачиваніе, поворачиваніе.
