Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оклякнути

Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛЯКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛЯКНУТИ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Загорти́на, -ни, ж. Верхнее женское платье. Желех.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Вас. 194. Чуб. VII. 387, 388. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. Kolb. І. 58. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Сумск. у. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Мет. 200. Ой сядь на ослоник. Грин. III. 498.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шуx. І. 226.
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Совітати, -та́ю, -єш, гл.кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
Столя, -лі, ж. = стеля. О. 1862. VIII. 10.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛЯКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.