Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Свашки і приданки роздягають молоду. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай.
Рідота, -ти, ж. Жижица.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула.
2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій.
