Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Оленець, -нця́, м.
1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець.
2) = оленок.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі.
Тупій, -пія, м.
1) Спинка, тупая сторона ножа.
2) = тупиця.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.
1) Вкатывать, вкатить.
2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.
3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах.
