Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окаянець

Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯНЕЦЬ"
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Односкладовий, -а, -е. Односложный. Желех.
Омрак, -ку
Піддимок, -мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму. Г. Барв. 29.
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися. Ном. № 3415.
Тульпановий, -а, -е. Тюльпанный.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.