Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окаянець

Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯНЕЦЬ"
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2. Федьк.
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera. Драг. 6. Шейк.
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Шейк. Ум. три́куток, три́куточок.
Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.