Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ».
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Пані зраділа. Як вгляділо я вас, так аж зраділо.
Качан, -на, м.
1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів.
2) Кочерыжка капустная.
3) Початокъ кукурузы.
4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. качанчик. Були три синки, мов три качанчики.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих.
2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Раки живуть по печерах.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Рощ... = розч..
