Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

околичник

Околичник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОЛИЧНИК"
Знаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. знадитися, -джуся, -дишся, гл. Идти, пойти на приманку, увлекаться, увлечься, приманиваться. Конст. у. Желех.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Роскуйдати и роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Слізний, -а, -е. Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка. Н. п.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Упевняти, -няю, -єш, сов. в. упевнити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Його прибічники нас упевняли К. ЦН. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.