Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Оранка, -ки, ж.
1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись.
2) Время паханія.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Прогребти Cм. прогрібати.
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву).
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.)
