Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окаювання

Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЮВАННЯ"
Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ. Мнж. 26.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Ном. № 11702. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Мет. 163. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче. Мет. 64.  
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.