Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб.
Кукібливий, -а, -е. = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік.
Прослати Cм. простилати.
Просурень, -рня, м. Раст. Crocus reticulatus L. Cм. просерень. б) — гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge.
Султанський, -а, -е. Султанскій.
