Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озниця

Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство. Мир. ХРВ. 394.
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся. Вх. Зн. 48. 2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Переносити, -шу, -сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Мет. 26. Перенесла я її в комору, положила на лавці. МВ. І. 76. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший. МВ. (О. 1862. III. 44).
Поперекрадати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекрасти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали. Харьк. у.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Ряднина, -ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Левиц. І. 75. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. 2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синілі кармазині. Чуб. V. 393. Ум. ряднинка.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.