Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окладник

Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Опій, -по́ю, м. 1) Опой. 2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою. Харьк.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Продоїти Cм. продоювати.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився. Ном. № 2925.  
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Утаювати, утаюю, -єш, сов. в. утаїти, утаю, -їш, гл. 1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Мир. Пов. II. 75. Шила в мішку не втаїш. Ном. 2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак. ЗОЮР. I. 163.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.