Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окладник

Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Діткну́тись, -ну́ся, -нешся, гл. Дотронуться. Думаю собі: приступлю до неї, — не смію діткнутися ручки білої. Гол. І. 365.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Кинутися Cм. кидатися.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
Постачати, -ча́ю, -єш, сов. в. постачити, -чу, -чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. МУЕ. І. 113. Матері буду всього постачати, чого забажає. Кв.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Лубен. у. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла. Лубен. у.
Саморобка, -ки, ж. Самодѣльная вещь. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.