Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окладник

Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою). Полт.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Проорати, -рю, -реш, гл. Пропахать. Виїхали на поле, хлоп'я взяло та й проорало навхрест. Грин. І. 72.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний. Шевч.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.