Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окладник

Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДНИК"
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо. МВ. ІІ. 19.
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  
Затра́тити Cм. затрачувати.
Компанія, -нії, ж. 1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують. Ном. № 5982. 2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила. Гол. І. 145.
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. І. 9.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.