Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти.
Споряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається.
