оклунок
Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Том 3, ст. 47.