Джиджули́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = Джиджуритися.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила.
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Обробити, -ся. Cм. обробляти, -ся.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Понадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задумать, надуматься (о многихъ). Поки понадумуєтеся, чи їхати, чи не їхати, то й вечір буде.
Потала, -ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Пробантний, -а, -е. Опытный.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой.
