Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окільце

Окільце, -ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІЛЬЦЕ"
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Капарниця, -ці, ж. 1) Презрѣнная. 2) Медлительница. 4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш. Шейк.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова. Шевч.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Ном. № 7771. Одна (струна) вже й увірвалась. Шевч. 496. Батіг не нитка — не увірветься. Ном. № 1286. Урвався і рід Вишневецьких. Стор. МПр. 64. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Ном. № 1830, 1831. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Кв. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. Ном. № 1831. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. Мир. ХРВ. 10, 240. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. Александров. у. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. Грин. ІІІ. 110. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Рудч. Ск. І. 68. Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався. Грин. ІІІ. 653.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.