Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ.
Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Гребці запустили гребки в воду. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата.
Спросонку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг.
Угадько, -ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.
