Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.

Вичісувати, -сую, -єш, сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. І. 410.

Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.

Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.

Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.

Опочити Cм. опочивати.

Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.

Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.

Уплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.