Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задумувати

Заду́мувати, -мую, -єш, сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Ном. № 6680. Задумав козак жениться. Мет. 78. Задумала мишва вчинить велике діло. Гліб. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУМУВАТИ"
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати. Аф. 352.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. Шевч. 132. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Грин. ІІІ. 499. Довго мабуть гнувся — не давав? МВ. (О. 1862. ІІІ. 74).
Змагати, -га́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Поки руки змагають, то як небудь по світу плентався б. Г. Барв. 416. Ой косити, молотити — я то не змагаю. Гол. IV. 446. чи ти здоров'ям змагаєш? Здоровъ ли ты? здоро́в'я змагає. Здоровъ, — ва. Як здоров'я змагає, то добре б робити. Н. Вол. у.
Иноземщина, -ни, ж. Иноземщина, иностранные обычаи, порядки. Иноземщина заливає наші народні низини. К. Гр. Кв. XXVI
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Окупати, -па́ю, -єш, сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить.
Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Тарган, -на, м. 1) Тараканъ, Blatta. Вх. Зн. І. 5. Та й хороша: як тарган у сметану впав. Кобел. у. 2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. КС. 1898. VII. 43. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.