Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злукто

Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКТО"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Хрелівна, -ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.