Визволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. Зрозумієте правду, і правда визволить вас.
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими.
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала.
Жахли́вість, -вости, ж. Пугливость.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю.
Ізу.. Cм. зу... Ізх... = ісх... Cм. сх.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.
