Болізно, болісно, нар.
1) Болѣзненно, мучительно.
2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування.
За́кіль нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова.
Татарщина, -ни, ж.
1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки.
2) Татарская земля.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.
Унучечка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. І ніхто не приголубить хижацького сина.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
