Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучення

Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.