Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Ум. Дивува́ннячко.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. 3) = Димна.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик.
Переміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить.
2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде.
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Поливо, -ва, с.
1) = полива.
2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.
