Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Ум. балабончик.
Відьомський, -а, -е. Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Дев'ятий десяток каратам (бабуся).
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Насталити Cм. насталювати.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою.
