Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Cм. качур.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. Сива зозуленька полинає.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка.
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро.
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить.
