Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Галапуп, -па, м. = голопуцьок?
Гиля! меж. Крикъ на гусей, утокъ, голубей. Гиля, гиля, селезню, додому. Ой гиля, сизі голубоньки, нп високе літання.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали.
Спозадавна нар. Очень давно.
Теремовий, -а, -е. Относящійся къ терему? Строевой? Занесу її в теремовий ліс, в теремовий ліс, близько дороги.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Cм. ча.
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські.
Широкославний, -а, -е. Прославленный. Широкославна імперія. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв.
