Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Смеречє, -чя, с. = смерека.
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
