Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопирчувати

Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИРЧУВАТИ"
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Вийти Cм. виходити.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Розстрелити Cм. розстрілювати.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Шмондя, -ді, об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПИРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.