Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Тож нахідна!
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Де вона й вродилась така неприязна.
Ніж 1, ножа, м.
1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Ум. но́жик.
2) — у плузі = чересло.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2.
