Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закортіти

Закорті́ти, -ти́ть, гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Стор. І. 187. Закортіло чоловіка зайти у шинок. Рудч. Ск. II. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРТІТИ"
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Поблизько нар. = поблизу.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл. 1) Разговаривать. 2)кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда. Мнж. 83.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.