Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закосичуватися

Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Вх. Зн. 28. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Гол. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами. Шух. І. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОСИЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОСИЧУВАТИСЯ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Віднести Cм. відносити.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий. Мнж. 151.
Застрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Повременить, обождать немного.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись. ЧГВ. 1853. 61.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОСИЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.