Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Ходімо, я зловлю гусочку.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Рипнути Cм. рипіти.
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Власна хвальба не платить. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. 3) Угроза.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю.
