Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє.
Брехунка, -ки, ж.
1) = брехуха.
2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Ум. брехуночка.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?
