Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчик

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Заду́рювати, -рюю, -єш, сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Грин. II. 159.
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Полуда, -ди, ж. 1) Глазурь. 2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. Cм. луда.
Прокушувати, -шую, -єш, сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Циця, -ці, ж. Дѣтск. = ци́цька. Ум. ци́цінька, цицуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.