Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное.
Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. мн. Валенки.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Обваливать, обвалить, отвалить.
2) Валять, свалять (сукно).
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу).
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Ум. рушничка. З рушнички золотої стріляє пташки.