Бенкетарь, бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями.
Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь.
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть?
Оплін, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз!
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ....
Шелихвіст, -хвоста, м.
1) Особая порода утокъ.
2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель».
