Аркуше́вий и аркушо́вий, -а, -е. Листовой. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї.
Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Безбожність, -ности, ж.
1) Безбожіе.
2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность...
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Cм. кінва.
Конотувати, -ту́ю, -єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Його не лякала жадна перепона.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми.
