Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоячка

Стоячка, -ки, ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯЧКА"
Бочка, -ки, ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п.
Навісни́й 2, -а́, -е́. = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Передсмертний, -а, -е. Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.
Півть, -ти, ж. Большой кусокъ сала съ цѣлаго бока свиньи. Чтире півті солонини із них наробили. Гол. II. 507.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Поскликатися, -каємося, -єтеся, гл. Перекликаясь, созвать другъ друга. Поскликались вони докупи. Рудч. Ск. І. 31.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.