Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить.
Золза, -зи, ж. Железа.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. б) Setaria viridis.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Наважили злі вороги утопити мою душу. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis.
