Брилів'Є, -в'я, с. соб. Крупные камни.
Гонча́рний и ганча́рний, -а, -е. = Гончарський. Глина гончарна.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Лелеса́ти, -са́ю, -єш, гл. = Леле́кати. Як стали орла іс цехом ховати, і стала птиця небесна як коза лелесати. Лелеса мов скажений.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
Штокати, -каю, -єш, гл. Говорить: што́, вообще стараться выражаться по русски. Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.
