Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води.
Злипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зли́п(ну)тися, -пнуся, -нешся, гл. Слипаться, слипнуться. Спілі вишні злипались китяхами. Кого люблю, — поцілую, аж губоньки злипаються:
Лазня, -ні, ж.
1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Гаряче як у лазні.
2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня.
3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки.
Пашок, -шка́, м. Родъ карточной игры. Грати в пашок.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Вона за ним, він хода, біжить.