Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрибайчик

Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Андрія́к, -ка, м. Опіумъ. Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці — воно темне та неначе маком пахне; беруть його у аптеці. Кіев.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика. Переясл. у.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Обручка, -ки, ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИБАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.