Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стравувати

Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРАВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРАВУВАТИ"
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Незначність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Приманити Cм. приманювати.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться. Угор.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРАВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.