Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоячий

Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯЧИЙ"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Г. Барв. 430. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 19.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Г. Барв. 448. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись. Г. Барв. 98.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.