Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стремінце

Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Випиляти Cм. випилювати.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Крошня, -ні, ж. 1) Рыболовный сакъ. Вх. Зн. 29. Желех. 2) Верхъ, будка повозки. Вх. Зн. 29. Ум. кроше́нька.
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки. Грин. III. 654.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕМІНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.