Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стремінце

Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Очній, -я, -є. Глазной.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Тонісій, -я, -є. = тонісінький. Вх. Лем. 474.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. К. Бай. 63. І ніхто не приголубить хижацького сина. К. Псал. 255.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕМІНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.