Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Пічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ піч.
2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени.
4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Соєдник, -ка, м. = зєдник.
