Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Зазу́вистий, -а, -е. Объ обуви: просторный. Зазувисті чоботи.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры.
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.
1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила.
2) Зарабатывать, заработать. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
