Бідниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница.
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс.
Запали́хвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. Ум. мерине́ць.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. 2) Невольникъ, арестантъ. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. Не всі ми його робом ходимо. Пора.... про Україну робом иншим дбати. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом.
Цедулка, -ки, ж. Записка.